| відмовча́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відмовча́тися, відмовча́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відмовчі́мося, відмовчі́мось, відмовчі́мся | |
| 2 особа | відмовчи́ся, відмовчи́сь | відмовчі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відмовчу́ся, відмовчу́сь | відмовчимо́ся, відмовчимо́сь, відмовчи́мся |
| 2 особа | відмовчи́шся | відмовчите́ся, відмовчите́сь |
| 3 особа | відмовчи́ться | відмовча́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відмовча́вся, відмовча́всь | відмовча́лися, відмовча́лись |
| жін.р. | відмовча́лася, відмовча́лась | |
| сер.р. | відмовча́лося, відмовча́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відмовча́вшись | ||