| відміта́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відміта́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відміта́ймо | |
| 2 особа | відміта́й | відміта́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відміта́тиму | відміта́тимемо, відміта́тимем |
| 2 особа | відміта́тимеш | відміта́тимете |
| 3 особа | відміта́тиме | відміта́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відміта́ю | відміта́ємо, відміта́єм |
| 2 особа | відміта́єш | відміта́єте |
| 3 особа | відміта́є | відміта́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відміта́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відміта́в | відміта́ли |
| жін. р. | відміта́ла | |
| сер. р. | відміта́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відміта́вши | ||