| відмі́тити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відмі́тити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відмі́тьмо | |
| 2 особа | відмі́ть | відмі́тьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відмі́чу | відмі́тимо, відмі́тим |
| 2 особа | відмі́тиш | відмі́тите |
| 3 особа | відмі́тить | відмі́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відмі́тив | відмі́тили |
| жін.р. | відмі́тила | |
| сер.р. | відмі́тило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відмі́чений | ||
| Безособова форма | ||
| відмі́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| відмі́тивши | ||