відмі́чений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відмі́чений | відмі́чена | відмі́чене | відмі́чені |
родовий | відмі́ченого | відмі́ченої | відмі́ченого | відмі́чених |
давальний | відмі́ченому | відмі́ченій | відмі́ченому | відмі́ченим |
знахідний | відмі́чений, відмі́ченого | відмі́чену | відмі́чене | відмі́чені, відмі́чених |
орудний | відмі́ченим | відмі́ченою | відмі́ченим | відмі́ченими |
місцевий | на/у відмі́ченому, відмі́ченім | на/у відмі́ченій | на/у відмі́ченому, відмі́ченім | на/у відмі́чених |