відна́джуватися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | відна́джуватися, відна́джуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відна́джуймося, відна́джуймось | |
2 особа | відна́джуйся, відна́джуйсь | відна́джуйтеся, відна́джуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відна́джуватимуся, відна́джуватимусь | відна́джуватимемося, відна́джуватимемось, відна́джуватимемся |
2 особа | відна́джуватимешся | відна́джуватиметеся, відна́джуватиметесь |
3 особа | відна́джуватиметься | відна́джуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відна́джуюся, відна́джуюсь | відна́джуємося, відна́джуємось, відна́джуємся |
2 особа | відна́джуєшся | відна́джуєтеся, відна́джуєтесь |
3 особа | відна́джується | відна́джуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
відна́джуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | відна́джувався, відна́джувавсь | відна́джувалися, відна́джувались |
жін. р. | відна́джувалася, відна́джувалась | |
сер. р. | відна́джувалося, відна́джувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відна́джувавшись |