| відна́джувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відна́джувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відна́джуймо | |
| 2 особа | відна́джуй | відна́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відна́джуватиму | відна́джуватимемо, відна́джуватимем |
| 2 особа | відна́джуватимеш | відна́джуватимете |
| 3 особа | відна́джуватиме | відна́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відна́джую | відна́джуємо, відна́джуєм |
| 2 особа | відна́джуєш | відна́джуєте |
| 3 особа | відна́джує | відна́джують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відна́джуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відна́джував | відна́джували |
| жін. р. | відна́джувала | |
| сер. р. | відна́джувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відна́джувавши | ||