| відна́дитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відна́дитися, відна́дитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відна́дьмося, відна́дьмось | |
| 2 особа | відна́дься | відна́дьтеся, відна́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відна́джуся, відна́джусь | відна́димося, відна́димось, відна́димся |
| 2 особа | відна́дишся | відна́дитеся, відна́дитесь |
| 3 особа | відна́диться | відна́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відна́дився, відна́дивсь | відна́дилися, відна́дились |
| жін.р. | відна́дилася, відна́дилась | |
| сер.р. | відна́дилося, відна́дилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відна́дившись | ||