| відна́дити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відна́дити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відна́дьмо | |
| 2 особа | відна́дь | відна́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відна́джу | відна́димо, відна́дим |
| 2 особа | відна́диш | відна́дите |
| 3 особа | відна́дить | відна́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відна́див | відна́дили |
| жін.р. | відна́дила | |
| сер.р. | відна́дило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відна́дивши | ||