| віднахо́дити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | віднахо́дити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | віднахо́дьмо | |
| 2 особа | віднахо́дь | віднахо́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | віднахо́дитиму | віднахо́дитимемо, віднахо́дитимем |
| 2 особа | віднахо́дитимеш | віднахо́дитимете |
| 3 особа | віднахо́дитиме | віднахо́дитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | віднахо́джу | віднахо́димо, віднахо́дим |
| 2 особа | віднахо́диш | віднахо́дите |
| 3 особа | віднахо́дить | віднахо́дять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| віднахо́дячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | віднахо́див | віднахо́дили |
| жін. р. | віднахо́дила | |
| сер. р. | віднахо́дило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| віднахо́дивши | ||