відні́маний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відні́маний | відні́мана | відні́мане | відні́мані |
родовий | відні́маного | відні́маної | відні́маного | відні́маних |
давальний | відні́маному | відні́маній | відні́маному | відні́маним |
знахідний | відні́маний, відні́маного | відні́ману | відні́мане | відні́мані, відні́маних |
орудний | відні́маним | відні́маною | відні́маним | відні́маними |
місцевий | на/у відні́маному, відні́манім | на/у відні́маній | на/у відні́маному, відні́манім | на/у відні́маних |
[мат.] |