| відосо́бити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відосо́бити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відосо́бмо | |
| 2 особа | відосо́б | відосо́бте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відосо́блю | відосо́бимо, відосо́бим |
| 2 особа | відосо́биш | відосо́бите |
| 3 особа | відосо́бить | відосо́блять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відосо́бив | відосо́били |
| жін.р. | відосо́била | |
| сер.р. | відосо́било | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відосо́блений | ||
| Безособова форма | ||
| відосо́блено | ||
| Дієприслівник | ||
| відосо́бивши | ||