| відпали́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (обробити нагріванням) | ||
| Інфінітив | відпали́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відпалі́мо, відпалі́м | |
| 2 особа | відпали́ | відпалі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відпалю́ | відпа́лимо, відпа́лим |
| 2 особа | відпа́лиш | відпа́лите |
| 3 особа | відпа́лить | відпа́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відпали́в | відпали́ли |
| жін.р. | відпали́ла | |
| сер.р. | відпали́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відпа́лений | ||
| Безособова форма | ||
| відпа́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| відпали́вши | ||