відпо́рений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відпо́рений | відпо́рена | відпо́рене | відпо́рені |
родовий | відпо́реного | відпо́реної | відпо́реного | відпо́рених |
давальний | відпо́реному | відпо́реній | відпо́реному | відпо́реним |
знахідний | відпо́рений, відпо́реного | відпо́рену | відпо́рене | відпо́рені, відпо́рених |
орудний | відпо́реним | відпо́реною | відпо́реним | відпо́реними |
місцевий | на/у відпо́реному, відпо́ренім | на/у відпо́реній | на/у відпо́реному, відпо́ренім | на/у відпо́рених |