| відпрацьо́вувальний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відпрацьо́вувальний | відпрацьо́вувальна | відпрацьо́вувальне | відпрацьо́вувальні |
| родовий | відпрацьо́вувального | відпрацьо́вувальної | відпрацьо́вувального | відпрацьо́вувальних |
| давальний | відпрацьо́вувальному | відпрацьо́вувальній | відпрацьо́вувальному | відпрацьо́вувальним |
| знахідний | відпрацьо́вувальний | відпрацьо́вувальну | відпрацьо́вувальне | відпрацьо́вувальні |
| орудний | відпрацьо́вувальним | відпрацьо́вувальною | відпрацьо́вувальним | відпрацьо́вувальними |
| місцевий | на/у відпрацьо́вувальному, відпрацьо́вувальнім | на/у відпрацьо́вувальній | на/у відпрацьо́вувальному, відпрацьо́вувальнім | на/у відпрацьо́вувальних |