| відпроха́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відпроха́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відпроха́ймо | |
| 2 особа | відпроха́й | відпроха́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відпроха́ю | відпроха́ємо, відпроха́єм |
| 2 особа | відпроха́єш | відпроха́єте |
| 3 особа | відпроха́є | відпроха́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відпроха́в | відпроха́ли |
| жін.р. | відпроха́ла | |
| сер.р. | відпроха́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відпроха́вши | ||