| відпру́жуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відпру́жуватися, відпру́жуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відпру́жуймося, відпру́жуймось | |
| 2 особа | відпру́жуйся, відпру́жуйсь | відпру́жуйтеся, відпру́жуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відпру́жуватимуся, відпру́жуватимусь | відпру́жуватимемося, відпру́жуватимемось, відпру́жуватимемся |
| 2 особа | відпру́жуватимешся | відпру́жуватиметеся, відпру́жуватиметесь |
| 3 особа | відпру́жуватиметься | відпру́жуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відпру́жуюся, відпру́жуюсь | відпру́жуємося, відпру́жуємось, відпру́жуємся |
| 2 особа | відпру́жуєшся | відпру́жуєтеся, відпру́жуєтесь |
| 3 особа | відпру́жується | відпру́жуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відпру́жуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відпру́жувався, відпру́жувавсь | відпру́жувалися, відпру́жувались |
| жін. р. | відпру́жувалася, відпру́жувалась | |
| сер. р. | відпру́жувалося, відпру́жувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відпру́жувавшись | ||