| відпру́жувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відпру́жувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відпру́жуймо | |
| 2 особа | відпру́жуй | відпру́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відпру́жуватиму | відпру́жуватимемо, відпру́жуватимем |
| 2 особа | відпру́жуватимеш | відпру́жуватимете |
| 3 особа | відпру́жуватиме | відпру́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відпру́жую | відпру́жуємо, відпру́жуєм |
| 2 особа | відпру́жуєш | відпру́жуєте |
| 3 особа | відпру́жує | відпру́жують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відпру́жуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відпру́жував | відпру́жували |
| жін. р. | відпру́жувала | |
| сер. р. | відпру́жувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відпру́жуваний | ||
| Безособова форма | ||
| відпру́жувано | ||
| Дієприслівник | ||
| відпру́жувавши | ||