| відпрягти́ – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відпрягти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відпряжі́мо, відпряжі́м | |
| 2 особа | відпряжи́ | відпряжі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відпряжу́ | відпряжемо́, відпряже́м |
| 2 особа | відпряже́ш | відпряжете́ |
| 3 особа | відпряже́ | відпряжу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відпрі́г | відпрягли́ |
| жін.р. | відпрягла́ | |
| сер.р. | відпрягло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відпря́жений | ||
| Безособова форма | ||
| відпря́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| відпрі́гши | ||