відра́зливий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відра́зливий | відра́злива | відра́зливе | відра́зливі |
родовий | відра́зливого | відра́зливої | відра́зливого | відра́зливих |
давальний | відра́зливому | відра́зливій | відра́зливому | відра́зливим |
знахідний | відра́зливий, відра́зливого | відра́зливу | відра́зливе | відра́зливі, відра́зливих |
орудний | відра́зливим | відра́зливою | відра́зливим | відра́зливими |
місцевий | на/у відра́зливому, відра́зливім | на/у відра́зливій | на/у відра́зливому, відра́зливім | на/у відра́зливих |