| відрига́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відрига́тися, відрига́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відрига́тиметься | відрига́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відрига́ється | відрига́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відрига́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відрига́вся, відрига́всь | відрига́лися, відрига́лись |
| жін. р. | відрига́лася, відрига́лась | |
| сер. р. | відрига́лося, відрига́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відрига́вшись | ||