відри́нутий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відри́нутий | відри́нута | відри́нуте | відри́нуті |
родовий | відри́нутого | відри́нутої | відри́нутого | відри́нутих |
давальний | відри́нутому | відри́нутій | відри́нутому | відри́нутим |
знахідний | відри́нутий, відри́нутого | відри́нуту | відри́нуте | відри́нуті, відри́нутих |
орудний | відри́нутим | відри́нутою | відри́нутим | відри́нутими |
місцевий | на/у відри́нутому, відри́нутім | на/у відри́нутій | на/у відри́нутому, відри́нутім | на/у відри́нутих |