| відроби́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відроби́тися, відроби́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відробі́мося, відробі́мось, відробі́мся | |
| 2 особа | відроби́ся, відроби́сь | відробі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відроблю́ся, відроблю́сь | відро́бимося, відро́бимось, відро́бимся |
| 2 особа | відро́бишся | відро́битеся, відро́битесь |
| 3 особа | відро́биться | відро́бляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відроби́вся, відроби́всь | відроби́лися, відроби́лись |
| жін.р. | відроби́лася, відроби́лась | |
| сер.р. | відроби́лося, відроби́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відроби́вшись | ||