| відріка́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відріка́тися, відріка́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відріка́ймося, відріка́ймось | |
| 2 особа | відріка́йся, відріка́йсь | відріка́йтеся, відріка́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відріка́тимуся, відріка́тимусь | відріка́тимемося, відріка́тимемось, відріка́тимемся |
| 2 особа | відріка́тимешся | відріка́тиметеся, відріка́тиметесь |
| 3 особа | відріка́тиметься | відріка́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відріка́юся, відріка́юсь | відріка́ємося, відріка́ємось, відріка́ємся |
| 2 особа | відріка́єшся | відріка́єтеся, відріка́єтесь |
| 3 особа | відріка́ється | відріка́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відріка́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відріка́вся, відріка́всь | відріка́лися, відріка́лись |
| жін. р. | відріка́лася, відріка́лась | |
| сер. р. | відріка́лося, відріка́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відріка́вшись | ||