| відшрубо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відшрубо́ваний | відшрубо́вана | відшрубо́ване | відшрубо́вані |
| родовий | відшрубо́ваного | відшрубо́ваної | відшрубо́ваного | відшрубо́ваних |
| давальний | відшрубо́ваному | відшрубо́ваній | відшрубо́ваному | відшрубо́ваним |
| знахідний | відшрубо́ваний | відшрубо́вану | відшрубо́ване | відшрубо́вані |
| орудний | відшрубо́ваним | відшрубо́ваною | відшрубо́ваним | відшрубо́ваними |
| місцевий | на/у відшрубо́ваному, відшрубо́ванім | на/у відшрубо́ваній | на/у відшрубо́ваному, відшрубо́ванім | на/у відшрубо́ваних |
| [діал.] | ||||