| відшука́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відшука́тися, відшука́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відшука́ймося, відшука́ймось | |
| 2 особа | відшука́йся, відшука́йсь | відшука́йтеся, відшука́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відшука́юся, відшука́юсь | відшука́ємося, відшука́ємось, відшука́ємся |
| 2 особа | відшука́єшся | відшука́єтеся, відшука́єтесь |
| 3 особа | відшука́ється | відшука́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відшука́вся, відшука́всь | відшука́лися, відшука́лись |
| жін.р. | відшука́лася, відшука́лась | |
| сер.р. | відшука́лося, відшука́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відшука́вшись | ||