| відшука́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відшука́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відшука́ймо | |
| 2 особа | відшука́й | відшука́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відшука́ю | відшука́ємо, відшука́єм |
| 2 особа | відшука́єш | відшука́єте |
| 3 особа | відшука́є | відшука́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відшука́в | відшука́ли |
| жін.р. | відшука́ла | |
| сер.р. | відшука́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відшу́каний | ||
| Безособова форма | ||
| відшу́кано | ||
| Дієприслівник | ||
| відшука́вши | ||