| відшумі́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відшумі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відшумі́мо, відшумі́м | |
| 2 особа | відшуми́ | відшумі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відшумлю́ | відшумимо́, відшуми́м |
| 2 особа | відшуми́ш | відшумите́ |
| 3 особа | відшуми́ть | відшумля́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відшумі́в | відшумі́ли |
| жін.р. | відшумі́ла | |
| сер.р. | відшумі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| відшумі́лий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відшумі́вши | ||