| відщепи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відщепи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відщепі́мо, відщепі́м | |
| 2 особа | відщепи́ | відщепі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відщеплю́ | відще́пимо, відще́пим |
| 2 особа | відще́пиш | відще́пите |
| 3 особа | відще́пить | відще́плять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відщепи́в | відщепи́ли |
| жін.р. | відщепи́ла | |
| сер.р. | відщепи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відще́плений | ||
| Безособова форма | ||
| відще́плено | ||
| Дієприслівник | ||
| відщепи́вши | ||