відще́плювати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | відще́плювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відще́плюймо | |
2 особа | відще́плюй | відще́плюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відще́плюватиму | відще́плюватимемо, відще́плюватимем |
2 особа | відще́плюватимеш | відще́плюватимете |
3 особа | відще́плюватиме | відще́плюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відще́плюю | відще́плюємо, відще́плюєм |
2 особа | відще́плюєш | відще́плюєте |
3 особа | відще́плює | відще́плюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
відще́плюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | відще́плював | відще́плювали |
жін. р. | відще́плювала | |
сер. р. | відще́плювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відще́плюваний | ||
Безособова форма | ||
відще́плювано | ||
Дієприслівник | ||
відще́плювавши |