| відщепну́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відщепну́тися, відщепну́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відщепні́мося, відщепні́мось, відщепні́мся | |
| 2 особа | відщепни́ся, відщепни́сь | відщепні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відщепну́ся, відщепну́сь | відщепнемо́ся, відщепнемо́сь, відщепне́мся |
| 2 особа | відщепне́шся | відщепнете́ся, відщепнете́сь |
| 3 особа | відщепне́ться | відщепну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відщепну́вся, відщепну́всь | відщепну́лися, відщепну́лись |
| жін.р. | відщепну́лася, відщепну́лась | |
| сер.р. | відщепну́лося, відщепну́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відщепну́вшись | ||