| ві́дьмин – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ві́дьмин | ві́дьмина | ві́дьмине | ві́дьмині |
| родовий | ві́дьминого | ві́дьминої | ві́дьминого | ві́дьминих |
| давальний | ві́дьминому | ві́дьминій | ві́дьминому | ві́дьминим |
| знахідний | ві́дьмин, ві́дьминого | ві́дьмину | ві́дьмине | ві́дьмині, ві́дьминих |
| орудний | ві́дьминим | ві́дьминою | ві́дьминим | ві́дьминими |
| місцевий | на/у ві́дьминому, ві́дьминім | на/у ві́дьминій | на/у ві́дьминому, ві́дьминім | на/у ві́дьминих |