Вілі́нин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Вілі́нин | Вілі́нина | Вілі́нине | Вілі́нині |
родовий | Вілі́ниного | Вілі́ниної | Вілі́ниного | Вілі́ниних |
давальний | Вілі́ниному | Вілі́ниній | Вілі́ниному | Вілі́ниним |
знахідний | Вілі́нин, Вілі́ниного | Вілі́нину | Вілі́нине | Вілі́нині, Вілі́ниних |
орудний | Вілі́ниним | Вілі́ниною | Вілі́ниним | Вілі́ниними |
місцевий | на/у Вілі́ниному, Вілі́нинім | на/у Вілі́ниній | на/у Вілі́ниному, Вілі́нинім | на/у Вілі́ниних |