гетьма́нич – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | гетьма́нич | гетьма́ничі |
родовий | гетьма́нича | гетьма́ничів |
давальний | гетьма́ничеві, гетьма́ничу | гетьма́ничам |
знахідний | гетьма́нича | гетьма́ничів |
орудний | гетьма́ничем | гетьма́ничами |
місцевий | на/у гетьма́ничеві, гетьма́ничу, гетьма́ничі | на/у гетьма́ничах |
кличний | гетьма́ничу | гетьма́ничі |