глевкува́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | глевкува́тий | глевкува́та | глевкува́те | глевкува́ті |
родовий | глевкува́того | глевкува́тої | глевкува́того | глевкува́тих |
давальний | глевкува́тому | глевкува́тій | глевкува́тому | глевкува́тим |
знахідний | глевкува́тий | глевкува́ту | глевкува́те | глевкува́ті |
орудний | глевкува́тим | глевкува́тою | глевкува́тим | глевкува́тими |
місцевий | на/у глевкува́тому, глевкува́тім | на/у глевкува́тій | на/у глевкува́тому, глевкува́тім | на/у глевкува́тих |