глевтякува́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | глевтякува́тий | глевтякува́та | глевтякува́те | глевтякува́ті |
родовий | глевтякува́того | глевтякува́тої | глевтякува́того | глевтякува́тих |
давальний | глевтякува́тому | глевтякува́тій | глевтякува́тому | глевтякува́тим |
знахідний | глевтякува́тий | глевтякува́ту | глевтякува́те | глевтякува́ті |
орудний | глевтякува́тим | глевтякува́тою | глевтякува́тим | глевтякува́тими |
місцевий | на/у глевтякува́тому, глевтякува́тім | на/у глевтякува́тій | на/у глевтякува́тому, глевтякува́тім | на/у глевтякува́тих |
[рідко] |