| глузли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | глузли́вий | глузли́ва | глузли́ве | глузли́ві |
| родовий | глузли́вого | глузли́вої | глузли́вого | глузли́вих |
| давальний | глузли́вому | глузли́вій | глузли́вому | глузли́вим |
| знахідний | глузли́вий, глузли́вого | глузли́ву | глузли́ве | глузли́ві, глузли́вих |
| орудний | глузли́вим | глузли́вою | глузли́вим | глузли́вими |
| місцевий | на/у глузли́вому, глузли́вім | на/у глузли́вій | на/у глузли́вому, глузли́вім | на/у глузли́вих |