| глузува́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | глузува́ння | глузува́ння |
| родовий | глузува́ння | глузува́нь |
| давальний | глузува́нню | глузува́нням |
| знахідний | глузува́ння | глузува́ння |
| орудний | глузува́нням | глузува́ннями |
| місцевий | на/у глузува́нні, глузува́нню | на/у глузува́ннях |
| кличний | глузува́ння* | глузува́ння* |