глутама́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | глутама́тний | глутама́тна | глутама́тне | глутама́тні |
родовий | глутама́тного | глутама́тної | глутама́тного | глутама́тних |
давальний | глутама́тному | глутама́тній | глутама́тному | глутама́тним |
знахідний | глутама́тний, глутама́тного | глутама́тну | глутама́тне | глутама́тні, глутама́тних |
орудний | глутама́тним | глутама́тною | глутама́тним | глутама́тними |
місцевий | на/у глутама́тному, глутама́тнім | на/у глутама́тній | на/у глутама́тному, глутама́тнім | на/у глутама́тних |