диференціюва́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
Інфінітив | диференціюва́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | диференцію́ймо | |
2 особа | диференцію́й | диференцію́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | диференціюва́тиму | диференціюва́тимемо, диференціюва́тимем |
2 особа | диференціюва́тимеш | диференціюва́тимете |
3 особа | диференціюва́тиме | диференціюва́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | диференцію́ю | диференцію́ємо, диференцію́єм |
2 особа | диференцію́єш | диференцію́єте |
3 особа | диференцію́є | диференцію́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
диференцію́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | диференціюва́в | диференціюва́ли |
жін. р. | диференціюва́ла | |
сер. р. | диференціюва́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
диференційо́ваний | ||
Безособова форма | ||
диференційо́вано | ||
Дієприслівник | ||
диференціюва́вши |