добукси́руваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | добукси́руваний | добукси́рувана | добукси́руване | добукси́рувані |
родовий | добукси́руваного | добукси́руваної | добукси́руваного | добукси́руваних |
давальний | добукси́руваному | добукси́руваній | добукси́руваному | добукси́руваним |
знахідний | добукси́руваний, добукси́руваного | добукси́рувану | добукси́руване | добукси́рувані, добукси́руваних |
орудний | добукси́руваним | добукси́руваною | добукси́руваним | добукси́руваними |
місцевий | на/у добукси́руваному, добукси́руванім | на/у добукси́руваній | на/у добукси́руваному, добукси́руванім | на/у добукси́руваних |