довгоко́сий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | довгоко́сий | довгоко́са | довгоко́се | довгоко́сі |
родовий | довгоко́сого | довгоко́сої | довгоко́сого | довгоко́сих |
давальний | довгоко́сому | довгоко́сій | довгоко́сому | довгоко́сим |
знахідний | довгоко́сого, довгоко́сий | довгоко́су | довгоко́се | довгоко́сих, довгоко́сі |
орудний | довгоко́сим | довгоко́сою | довгоко́сим | довгоко́сими |
місцевий | на/у довгоко́сому, довгоко́сім | на/у довгоко́сій | на/у довгоко́сому, довгоко́сім | на/у довгоко́сих |