довгоязи́кий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | довгоязи́кий | довгоязи́ка | довгоязи́ке | довгоязи́кі |
родовий | довгоязи́кого | довгоязи́кої | довгоязи́кого | довгоязи́ких |
давальний | довгоязи́кому | довгоязи́кій | довгоязи́кому | довгоязи́ким |
знахідний | довгоязи́кий, довгоязи́кого | довгоязи́ку | довгоязи́ке | довгоязи́кі, довгоязи́ких |
орудний | довгоязи́ким | довгоязи́кою | довгоязи́ким | довгоязи́кими |
місцевий | на/у довгоязи́кому, довгоязи́кім | на/у довгоязи́кій | на/у довгоязи́кому, довгоязи́кім | на/у довгоязи́ких |