довгуні́вський – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | довгуні́вський | довгуні́вська | довгуні́вське | довгуні́вські |
родовий | довгуні́вського | довгуні́вської | довгуні́вського | довгуні́вських |
давальний | довгуні́вському | довгуні́вській | довгуні́вському | довгуні́вським |
знахідний | довгуні́вський, довгуні́вського | довгуні́вську | довгуні́вське | довгуні́вські, довгуні́вських |
орудний | довгуні́вським | довгуні́вською | довгуні́вським | довгуні́вськими |
місцевий | на/у довгуні́вському, довгуні́вськім | на/у довгуні́вській | на/у довгуні́вському, довгуні́вськім | на/у довгуні́вських |