дови́конати – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | дови́конати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | дови́конаймо | |
2 особа | дови́конай | дови́конайте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | дови́конаю | дови́конаємо, дови́конаєм |
2 особа | дови́конаєш | дови́конаєте |
3 особа | дови́конає | дови́конають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | дови́конав | дови́конали |
жін.р. | дови́конала | |
сер.р. | дови́конало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
дови́конавши |