дуалісти́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | дуалісти́чний | дуалісти́чна | дуалісти́чне | дуалісти́чні |
родовий | дуалісти́чного | дуалісти́чної | дуалісти́чного | дуалісти́чних |
давальний | дуалісти́чному | дуалісти́чній | дуалісти́чному | дуалісти́чним |
знахідний | дуалісти́чний | дуалісти́чну | дуалісти́чне | дуалісти́чні |
орудний | дуалісти́чним | дуалісти́чною | дуалісти́чним | дуалісти́чними |
місцевий | на/у дуалісти́чному, дуалісти́чнім | на/у дуалісти́чній | на/у дуалісти́чному, дуалісти́чнім | на/у дуалісти́чних |