>
| експатріюва́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | експатріюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | експатрію́ймо | |
| 2 особа | експатрію́й | експатрію́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | експатріюва́тиму | експатріюва́тимемо, експатріюва́тимем |
| 2 особа | експатріюва́тимеш | експатріюва́тимете |
| 3 особа | експатріюва́тиме | експатріюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | експатрію́ю | експатрію́ємо, експатрію́єм |
| 2 особа | експатрію́єш | експатрію́єте |
| 3 особа | експатрію́є | експатрію́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| експатрію́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | експатріюва́в | експатріюва́ли |
| жін. р. | експатріюва́ла | |
| сер. р. | експатріюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| експатрійо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| експатрійо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| експатріюва́вши | ||