| | |
| заба́гнювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заба́гнювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заба́гнюймо |
| 2 особа | заба́гнюй | заба́гнюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заба́гнюватиму | заба́гнюватимемо, заба́гнюватимем |
| 2 особа | заба́гнюватимеш | заба́гнюватимете |
| 3 особа | заба́гнюватиме | заба́гнюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заба́гнюю | заба́гнюємо, заба́гнюєм |
| 2 особа | заба́гнюєш | заба́гнюєте |
| 3 особа | заба́гнює | заба́гнюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| заба́гнюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | заба́гнював | заба́гнювали |
| жін. р. | заба́гнювала |
| сер. р. | заба́гнювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| заба́гнюваний |
| Безособова форма |
| заба́гнювано |
| Дієприслівник |
| заба́гнювавши |
