| забалотува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | забалотува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | забалоту́ймо | |
| 2 особа | забалоту́й | забалоту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | забалоту́ю | забалоту́ємо, забалоту́єм |
| 2 особа | забалоту́єш | забалоту́єте |
| 3 особа | забалоту́є | забалоту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | забалотува́в | забалотува́ли |
| жін.р. | забалотува́ла | |
| сер.р. | забалотува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| забалото́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| забалото́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| забалотува́вши | ||