| | |
| забаря́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | забаря́тися, забаря́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | забаря́ймося, забаря́ймось |
| 2 особа | забаря́йся, забаря́йсь | забаря́йтеся, забаря́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | забаря́тимуся, забаря́тимусь | забаря́тимемося, забаря́тимемось, забаря́тимемся |
| 2 особа | забаря́тимешся | забаря́тиметеся, забаря́тиметесь |
| 3 особа | забаря́тиметься | забаря́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | забаря́юся, забаря́юсь | забаря́ємося, забаря́ємось, забаря́ємся |
| 2 особа | забаря́єшся | забаря́єтеся, забаря́єтесь |
| 3 особа | забаря́ється | забаря́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| забаря́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | забаря́вся, забаря́всь | забаря́лися, забаря́лись |
| жін. р. | забаря́лася, забаря́лась |
| сер. р. | забаря́лося, забаря́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| забаря́вшись |
