| загото́влювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | загото́влювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | загото́влюймо | |
| 2 особа | загото́влюй | загото́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | загото́влюватиму | загото́влюватимемо, загото́влюватимем |
| 2 особа | загото́влюватимеш | загото́влюватимете |
| 3 особа | загото́влюватиме | загото́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | загото́влюю | загото́влюємо, загото́влюєм |
| 2 особа | загото́влюєш | загото́влюєте |
| 3 особа | загото́влює | загото́влюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| загото́влюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | загото́влював | загото́влювали |
| жін. р. | загото́влювала | |
| сер. р. | загото́влювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| загото́влюваний | ||
| Безособова форма | ||
| загото́влювано | ||
| Дієприслівник | ||
| загото́влювавши | ||